Діагноз по фотографії

29

У мене є маленька дитина, а в дитини є стоматит. Точніше, не так: дитина в мене є ось уже три роки, а стоматит з ним останній тиждень, після того як він кілька днів відвідував дитячий сад.

А тепер мене вирішили задолбать диванні психологи і доморощені педіатри-діагности.

За версією одного з них, стоматит — це реакція-протест на садочок. Ніби як дитині там не сподобалося, і він спеціально відростив собі стоматит у роті і валяється з температурою під 40, щоб туди не ходити. Відмінно, тільки от в саду йому подобалося, і він кожен день проситься туди піти.

За іншою версією в стоматиті винна вже я. Але не тому, що не навчила дитину не тягнути в рот всяку гидоту або мити руки, а тому, що я не хочу виходити на роботу і проецирую своє небажання на дитину, змушуючи його хворіти, щоб брати лікарняні і сидіти вдома. А то я за три роки вдома не насиділася, за колективу не скучила і отримувати зарплату не хочу.

Третій психолог оголосив мені, що хвороби дітей — це карма їх батьків, тому мені потрібно терміново згадати, кому я бажала зла і про кого думала погано, і щиро розкаятися. Тоді стоматит відразу пройде. А дитина в цій версії виступає не як плід любові батьків, а як якесь покарання, якого краще б взагалі не було, тоді я б могла безкарно думати про оточуючих гидоти і бажати їм хвороб. Відмінна версія, спасибі!

Так ось, дорогі мої психологи, езотерики та педіатри-самоучки, спасибі вам за співчуття і підтримку, якщо це, звичайно, вони є, але я буду продовжувати вірити, що стоматит у дитини від брудного пальця в роті, а вітрянка — від того, що деякі батьки вважають нормальним ходити з хворими цією болячкою дітьми у громадських місцях.

А ви продовжуйте вірити у що завгодно і відчепіться вже від мене, бо задовбали!