Геть із зони комфорту!

182

Мене задовбали діти. Щоправда, мова піде зовсім не про грудничках, вічно кричать в транспорті, і не про сшибающих з ніг на вулицях хлопців молодшого шкільного віку. Дітям, які задовбали мене, за рідкісним винятком 22-23 роки. Більшості — набагато більше.

Дорога Н. Ти постійно скаржишся на те, що стосунки з батьками, з якими ти живеш під одним дахом, у тебе просто жахливі. Зауважу — скаржишся не безпідставно, причини для конфліктів Екшн сно є. Ти регулярно розповідаєш мені про те, як мрієш нарешті з’їхати. Розповідаєш… другий рік. І досі не з’їжджаєш. Причина проста — ти не з’їжджаєш, тому що тобі не на що. Ти ж не працюєш. У тебе немає грошей не тільки на знімання житла, але і на потреби зразок проїзду або прокладок, на які ти береш в борг» у мене. В лапках, тому що віддаєш в кращому випадку через кілька місяців. А не працюєш ти тому, що «шукаєш себе». У тебе гарна освіта, тебе кличуть на співбесіду, ти навіть успішно їх проходиш і… сама відмовляєшся від місця. Умови не ті, робота нудна, начальник в самому початку подивився косо… причини можна Перераховувати безкінечно, але факт залишається фактом. А мене задовбали твої нескінченні промови про те, як несправедливий цей світ.

Милий А., зовсім недавно ти моторошно на мене образився і тепер не розмовляєш. Тобі 34, у тебе ніколи не було серйозних відносин, і ти прямо запитав у подруги, тобто мене, в чому справа. І надув губки, отримавши чесну відповідь. А., я б теж ніколи не стала з тобою зустрічатися. Тому що в твої 34 твоя біографія… не вражає. До 27 років ти «скакав по університетам». Тобто визначався. Пару років в одному, потім в іншому, тобі знову не сподобалося, і ти пішов у третій. Весь цей час ти не працював і жив за рахунок батьків. Закінчивши нарешті полюбився внз (п’ятий за рахунком, Карл!), ти, звичайно ж, пішов в магістратуру, де зараз старанно працюєш, не забуваючи розповідати про те, як у тебе не виходить поєднувати роботу з навчанням. Я допускаю, що тобі Екшн сно подобається те, чим ти займаєшся. Але в 34 у тебе немає ні одного року трудового стажу. Ти живеш з батьками і двома молодшими братами в двійці. Грошей на кишенькові витрати у тебе хронічно немає. Я навіть не впевнена, що їх вистачить на регулярну контрацепцію, не кажучи вже про умовних кольорах-цукерках для вподобаної дівчини. У 34 роки!

К., тобі 25 років і ти з скоринкою перукаря займаєшся стрижками на дому. Ти працюєш, це чудово. Але я регулярно чую від тебе, що грошей на все не вистачає, і взагалі, ти цим зайнялася від безвиході. Ти хотіла б мати іншу професію і займатися зовсім іншою справою. І все ще маєш цю мрію. Правда, тільки в глибині душі, тому що цінник в нашому місті на цю спеціальність кінський, а на бюджет ти з першої спроби не наЕкшн шла і з горя пішла вчитися на перукаря. Так і страждаєш дев’ятий рік, намагаючись переконати оточуючих у тому, що не наЕкшн шла ти, так як не мала коштів на хабар. К., я точно знаю, що поступити на бюджет можна було без хабара. Я сама вчинила. В один рік з тобою і на ту саму спеціальність твоєї мрії. А ще ми вчилися в одному класі. Якість нашої освіти було абсолютно однаковим. І на моєму потоці було повно людей, які надходили не відразу або збирали на платне навчання, працюючи на двох роботах (страшно, так?). Зате тепер вони щасливі, а ти ні.

Задовбали діти, які бояться вийти із зони комфорту навіть заради вирішення власних проблем, але при цьому чомусь гордо іменують себе дорослими.