І рибку зїсти, і на пять років не сісти

94

Привіт, хлопці. Я навчаюсь на юридичному.

Ви зараз махнете рукою і прищуритесь: «Ага! Ще одна!» Але немає. Зміни законодавства в ніч перед іспитом, бабусі зі слабкою пам’яттю в цивільних судах, непомірно суворі самодури-викладачі — це зовсім мене не задолбали: я знала, куди йшла.

Мені набридла фраза: «А-а-а, юрист? Та кому він на хрін потрібен, цей юрист зараз?»

Хлопців, я справді щаслива, що вам не доводилося звертатися до нашого брата, бо «добрих» юристів (як нотаріуси) ви такими чомусь не вважаєте, а через це — не запам’ятовуєте. Але юристів дуже багато — як зірок на небі і галузей права. Так, нас дуже багато — але не кожен юрист може і на кримінальному процесі відмазати, зменшити і податки, і заодно розлучення вашого шефа оформити, щоб «ця сука нічого не отримала». Багато завдань — багато фахівців. А щоб вам не довелося страждати від несправедливості і деспотизму чинуш і хамок-тіток з держустанов, юристи самі добряче конкурують між собою, і в цьому — без прикрас — бійні виживають тільки розумні. Тому що адекватна людина не буде наймати юриста тільки тому, що він чийсь синочка чи доця.

Нас багато, так. Але чи багато серед нас Екшн сно хороших фахівців? Та й взагалі фахівців, а не «дівчаток з юрфаку»? Ну ось.