Не догодити, так задолбаться

255

А мене задовбали люди, які з усіх сил намагаються догодити, але в підсумку все роблять не так. Якщо така людина робить тобі подарунок, грунтуючись на тому, що він нібито знає про твої переваги, це ще добре. Зрештою, таку річ можна передарувати або продати. Але боже збав їх попросити щось знайти! Гори звернуть, потрібного не знайдуть і замість того, щоб повернутися з порожніми руками, мовляв, не було — вибач, приволокут якусь фігню, яка не відповідає і половині параметрів тієї речі, про яку їх просили. А побачивши на твоєму обличчі невдоволення, вони, зрозуміло, образяться. Як же! Адже вони старалися! Зі шкіри геть лізли, сім кіл пекла оббігали, щоб… не знайти потрібного і хапнути перше-ліпше.

Найяскравішим прикладом такої поведінки стала моя мама. В дитинстві у нас неодноразово виникали конфлікти з цього приводу, а потім я поїхала жити у велике місто і все якось поулеглось.

А ось недавно мама приїжджала в гості, і попало ж мене наступити на старі граблі! Дізнавшись, що вона збирається на речовий ринок, я попросила її купити мені, пардон, трусики. Симпатичні такі, мереживні.

Віддалено пригадуючи наші ранні сварки, я вирішила їй усе докладно розжувати, щоб не виникло чергових непорозумінь. Дослівно: «Візьми, будь ласка, якщо побачиш (акцентую увагу на цьому моменті, щоб та не носилася по ринку в жаху, що нічого немає, а таке цілком ймовірно), трусики (дістаю з шафи зразок, даю з собою, щоб продавцям показувати) точно такі ж (акцентую увагу ще раз), можна іншого кольору. Найголовніше — якщо таких не виявиться (акцент), то взагалі ніяких не бери (потрійний акцент). Я не ображуся, якщо ти прийдеш з порожніми руками, чесно. Не попався по дорозі, значить, не попалося, не страшно».

Як це має відбуватися в ідеалі: мама спокійно ходить по своїх справах і, якщо їй попадається намет з білизною, запитує у продавця потрібну річ. Приклад у неї з собою. Якщо така річ є — вона купується, якщо немає — то й добре. Це, до речі, теж обговорювалося, і я думала, що вже після такого-то докладного і наочного пояснення з обговоренням особливо важливих нюансів її поведінки все пройде гладко. Наївна.

Що відбувається в результаті? Всі моменти, на яких наголошувалося, забуваються відразу. Замість того, щоб спокійно ходити по своїх справах, мама стрімголов носиться по ринку в пошуках цих нещасних трусиків. Часу у неї небагато, тому вона носиться вся в милі, забуває за цього половину того, що потрібно їй, не знаходить просимого і, геть забувши про найважливішому моменті, а саме — не брати нічого, якщо потрібної речі не попадеться, вистачає щось і з задоволеним виглядом приносить. Не той фасон, не той розмір, не та тканина, взагалі все не те. Просто викинула гроші на вітер. Всі пояснення з повтореннями коту під хвіст, і навіть приклад в сумці не згодився.

Я, як людина емоційна і не вміє натягувати посмішки, відразу роблю прикро. Природно, це її зачіпає! Вона ж там ріки назад повертала, щоб мені догодити, а я незадоволена! Будь-якій людині прикро, коли знецінюють його старання. Але блін…

Люди! Не треба так робити! Якщо ви так сильно хочете комусь догодити, прислухайтеся до того, що вам кажуть! Уміння слухати і чути — найголовніша риса, яка дозволяє потрапити на всі сто у всіх випадках. Вам щось незрозуміло — уточніть. Сумніваєтеся на місці — зателефонуйте і опишіть ситуацію. А то виходить, що ваша мета не догодити людині, а як слід задолбаться самим, дістаючи зірку з неба. У підсумку всі засмучені.