Ну і ходи, як дура, без прибирання

53

Вирішив свого часу допомогти мамі, взявши на себе домашні турботи: прибирання, частково готування, походи на ринок і по магазинах. Але все, що б я не робив, я роблю не так!

Прибрав? Треба пройтися по квартирі і пошукати — де тут може бути пил…

— На шафі погано протер, ну що це за прибирання!

Або:

— Брудно!

— З ранку прибирав!

І адже правда прибирав — з пилососом, потім з ганчіркою… У відповідь невдоволено стиснуті губи, мама сама йде за ганчіркою.

Або:

— Прибрати треба.

— Після обіду, я зараз зайнятий.

І знову починається нудеж і стиснуті губи. В результаті мама сама бере ганчірку в руки або мені доводиться все кидати і робити прибирання (йти в магазин, готувати), а в кінці кінців настрій зіпсовано у обох.

Намагався говорити на цю тему — марно, людина не хоче розуміти. Підсумок? Я практично кинув допомагати, мама все робить сама, і лайки стало менше.

Що це, бажання бути незамінною? Впевненість, що тільки вона знає, як треба? Не знаю… Але, подивившись навколо, я виявив, що таких людей багато.

Так що, якщо бачите, що ваші знайомі не допомагають батькам з домашніми клопотами, не поспішайте їх звинувачувати. Цілком можливо, вони вже намагалися робити це. Не вийшло.