Переклад побажань в електронний формат

49

Мої дорогі начальники, у вас немає вільного часу, і володіти мінімальними навичками роботи з комп’ютером вам колись. Бізнес є бізнес, а час — гроші. Я рада допомогти і виконати «перейшли туди-сюди, у мене не відкривається, чому не друкується, а давай в цій картинці напишемо пояснення, та давай ще зробимо її кольоровий, а чому тут кнопочки не там». Зрештою, якщо людина цього знати не хоче, то має на це повне право. Частина зарплати я отримую як раз за переклад ваших словесних побажань в електронний формат. Але бісить до нудоти і кіл перед очима ось це: «Подивися в моїй пошті, мені там прислали».

Логін і пароль поштових скриньок декого з керівництва знає вся наша організація. І плювати, що поштовик — зовнішній, листування в основному особиста, і в ящику тисячі листів, включаючи спам. Треба знайти ось той лист, відправлений тиждень, здається, тому, від проектувальника, якого, здається, звати Ігор, і працює він, здається, в організації «Тырбырдыр». До листа прикріплено якийсь документ, який чомусь не відкрився будинку. І не фыркнешь: документ Екшн сно потрібен.

Мовчки, стиснувши зуби, лізеш у чужу ящик, перериваючи купи оцінок від «Однокласників», спаму, фотографій, оголошень про продаж авто, амурничанья з якимись особами. На десятій сторінці шляхом логічного тику знаходиться Ігор (насправді Антон); лист не з «Тырбырдыра», а з «Быртырмыра», отримано не тиждень, а два назад. Вкладення формату DWG, який, природно, на домашньому нетбуці не відкриється. Хіба важко переслати (ви можете це, я вас вчила не раз) потрібне для роботи листа кому-то на офісний ящик? Я вже не кажу про можливості зберегти його на сервері — це вам слабо.

А адже з дитинства вбивають істину: читати чужі листи непристойно. Принаймні, за життя адресата.