Підводні човни в обмін на «Пепсі»: сама дивна угода в історії СРСР

23


У 1989 році в обмін на концентрат для виробництва газованого напою «Пепсі-Кола» Радянський Союз передав компанії-власнику знаменитого бренду цілу флотилію – 17 списаних підводних човнів і кілька кораблів. Це дало привід виконавчому директору PepsiCo Дональду Макінтоша Кендаллу жартома говорити, що він руйнує СРСР швидше, ніж уряд Джорджа Буша-старшого.
Бартерна торгівля
Економічні зв’язки між США і Радянським Союзом почали зміцнюватися в 1959 році, коли Хрущов і Ейзенхауер домовилися про проведення виставок досягнень двох країн. Першою з них стала радянська виставка в Нью-Йорку в червні того ж року. Потім американським компаніям дали можливість представити продукцію на відповідній виставці в Москві. Цим шансом скористався Дональд М. Кендалл – в ту пору він відповідав за міжнародну торгівлю «Пепсі». Стенд в московському парку Сокольники став місцем, де радянські громадяни вперше спробували газовану воду «Пепсі-Кола». Чималу роль у цьому зіграло американське зовнішньополітичне відомство – заступник держсекретаря особисто попросив Кендалла привезти свій товар у СРСР. Таким способом керівництво США, очевидно, розраховувало «підсадити» росіян на західний спосіб життя.
Після того, як Кендалл пригостив солодким напоєм розпаленого в ході дебатів Микиту Хрущова, його чекав успіх. «Пепсі-Кола» стала першим в історії американським споживчим продуктом, який пустили на ринок СРСР. Завод по розливу газованої води в 1974 році відкрився в Новоросійську. За рік до цього журнал «Огонек» опублікував інтерв’ю з Дональдом М. Кендаллом, в якому американський бізнесмен оцінив росіян як «надійних і цікавих партнерів у бізнесі», а також повідомив, що в обмін на концентрат PepsiCo отримує від Радянського Союзу коньяк, горілку і шампанське.
Бартер був необхідністю, так як радянський рубль не входив у число конвертованих валют. «Пепсі» змогла популяризувати серед американців горілку «Столична», зробивши радянський бренд міцного напою другим на ринку США після шведської горілки Absolut. У рік обсяг продажів «Столичної» досягав в Америці 150-200 мільйонів доларів.
Угода століття або курйоз?
У 1989 році, коли у компанії «Пепсі» був уже 21 завод у Радянському Союзі, за чергову партію сиропу Москва віддала 17 старих субмарин, фрегат, крейсер і торпедоносець.
У статті від 10 травня 1989 року «Soviets Buy American» журналістка «Нью-Йорк Таймс» Флора Льюїс призвела подробиці угоди, яку вона назвала «непоганим способом допомогти перебудови». Як виявилося, кожна з підводних човнів обійшлася американцям лише в 150 тисяч доларів. Примітно, що під час Другої світової війни Дональд М. Кендалл служив не де-небудь, а у військово-морських силах США, і чудово розбирався в кораблях. Можливо саме тому він погодився на радянську пропозицію. У той же час Кендалл закупив радянські нафтоналивні танкери для створення спільного підприємства за участю партнерів з Норвегії.
Підводні човни ж згодом були перепродані компанією PepsiCo в якості металобрухту. Як розповів словацькому виданню «Hospodárske noviny» російський історик Гліб Бараев, мова йшла про застарілих субмаринах проекту 613, побудованих ще в 1951-57 роках. Зрозуміло, з них попередньо було знято всі зброю, тому ні про яке «роззброєння» мови не було.
«Пепсі» продовжувала практику бартерного обміну до самого розпаду СРСР. Навесні 1990 року, наприклад, компанія отримала кілька вантажних кораблів і чергову партію горілки. Однак відкрити, як планувалося, ще 26 заводів на колишніх монопольних умовах у «Пепсі» не вийшло. З 1992 року російська економіка стала ринковою, і бартерна торгівля відійшла в минуле. Минула і епоха домінування PepsiCo на вітчизняному ринку – колишні радянські громадяни познайомилися імпортну «Кока-Колу». Втім, особисто до Дональду М. Кендаллу, який свого часу зустрічався з Брежнєвим і Косигіним, Москва залишилася дружелюбна. У 2004 році президент Володимир Путін нагородив колишнього керівника PepsiCo Орденом дружби.
Тимур Сагдієв

Джерело: http://24zp.org.ua/