Політика замовчування

105

Знаєте, що мене задолбали? Політика замовчування.

Хто не шарить в предметі, але веде себе так, ніби він молодець, чим сильно гальмує вашу роботу? Не можна говорити, він же колега.

У вас хріновий начальник, ні чорта не розуміє в документації і допускає тисячі помилок? Ми не можемо про нього розповісти головному, це ж буде скандал.

Молодший начальник не відпускає вас доглядати за хворою бабусею? Ми не можемо поскаржитися головному, це ж буде скандал.

Викладач запитав про практику, а ти відповів лаборант, а не як студент, що в плані зараз такої практики немає?
Як ти міг, треба було мовчати, це ж інформація не для вух студентів! А то вони ж не помітять самі.

У вашого препода маразм, і на іспиті він оцінює, як часто ви ходили до нього на заняття? На заліку з історії освіти препод дивиться в основному на те, їздили ви в дитбудинок жаліти дітей? На заняттях несе нісенітницю і сально жартує? Відмовляється перейти в більш простору і зручну аудиторію, в якій вже належить за наказом проводити ваші заняття? Ви не можете про це нікому говорити, це ж буде скандал!

Плювати я хотіла на ваші негласні правила, про що і кому я повинна мовчати.

Якщо молодший начальник умотал на тиждень дедлайн без оформлень і пояснень — я скажу.

Якщо препод посилає студентів безкоштовно розфарбовувати дитячий сад — я скажу.

Якщо ви ідіот і заважаєте працювати — я вам це одним поглядом так ясно скажу, що ніяких слів не знадобиться.

Під загрозою виключення і позбавлення роботи я не буду мовчати про те, як же ви мене задовбали.