Радянський легкий танк БТ-7

47


БТ-7 – радянський легкий колісно-гусеничний танк періоду 1930-1940 років. Це третій танк з сімейства прославлених радянських танків серії БТ (швидкохідний танк). Відрізнявся від своїх попередників танків БТ-2, БТ-5 зварним корпусом більш досконалої форми, новим двигуном.
Машина випускалася як з озброєнням аналогічним озброєння танка БТ-5, так і з 76-мм гарматою.
На останні моделі танка встановлювався дизельний двигун. Ці танки випускалися як з радіостанцією, так і без радіостанції.
Всього було передано у війська 5 328 танків БТ-7 різних модифікацій.
ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ТАНКА БТ-7
Советский лёгкий танк БТ-7 вооружение
Приблизно в січні місяці на Харківський завод, який в той момент здійснював роботу над конструкторською документацією для танка БТ-5 (конструкторське бюро «відділ 520»), надійшло завдання на розробку нового танка – у новій машині повинні бути враховані і усунені недоліки, які були виявлені на попередніх моделях.
У відповідності з проектною документацією на новий танк передбачалося встановити більш досконалий і надійний двигун М-17, розробити зварний корпус з поліпшеним оглядом для механіка-водія, встановити на танк паливні баки підвищеної місткості і гармату 76-мм. В цілому завдання передбачало розробку «ударного колісно-гусеничного танка дальньої дії».
У розробці нового танка взяла участь група конструкторів: Фірсов, Бондаренко, Морозов, Дорошенко, Курасов, Веселовський і Таршинов.
Уже на початку 1934 року був створений прототип, який отримав назву БТ-7. До 1 травня 1934 року була готова перша машина, а до 7 листопада 1934 року був створений другий зразок БТ-7.
На перших двох машинах праворуч від місця механіка-водія було встановлено курсовий кулемет, а вежа була виконана у вигляді усіченого конуса. У вежу можна було встановити танкову гармату 76-мм КТ-28 або ПС-4. Передбачалося надати на випробування і машину з 45-мм гарматою в стандартній вежі танка БТ-5.
Восени 1934 року машини пройшли повну програму випробувань. Військові вважають, що курсовий кулемет на БТ-7 – це надмірність, оскільки механік-водій зайнятий керуванням танком і вести вогонь з кулемета не має фізичної можливості. Крім того, нова вежа ускладнювала сумісність кулемета і башти нової форми.
В результаті в 1935 році почалося серійне виробництво танка БТ-7 вже перевіреної вежею від танка БТ-5. Разом з тим від ідеї створення легкого танка з 76-мм гарматою ні військові, ні конструктори не відмовилися. Крім того в КБ від ГАБТУ надійшло завдання розробити проект БТ-7, який би дозволив встановити на машину вежу від танка Т-26-4.
ТАНК БТ-7. МОДЕЛЬ 1935 РОКУ
Советский лёгкий танк БТ-7 вооружение
Серійний БТ-7 моделі 1935 року мав корпус жорсткої коробчатої конструкції з подвійними бортовими стінками, трапецієподібної кормовою частиною і закругленою звуженої подовженою передньою частиною. Корпус набирався із сталевих броньових листів, які з’єднувалися між собою за допомогою зварювання. Деякі моделі були з клепаними корпусами.
Зовнішні стінки корпусу були знімними. Внутрішні стінки – 4-мм сталеві листи.
Ходова частина складалася з двох напрямних і восьми опорних катків. Передня пара, при русі на колесах, служила для керування танків, а задня пара виконувала роль ведучих коліс.
При русі на гусеничному ходу кермо забирався і вкладався у відділенні управління.
У кормовій частині машини розміщувався 12-циліндровий V-образний карбюраторний двигун М-17Т потужністю 400 л. с. Трансмісія: 4-х швидкісна КПП, багатодискове сухий головний фрикціон і бортові фрикционы, для приводу колісного ходу – гітари, гальма.
Паливні баки встановлювалися з боків між бортовими листами – 2 шт. і один бак в кормі.
Башта циліндричної форми з розвиненою кормовою нішею.
Озброєння: 45-мм танкова гармата 20-До зразка 1934 року і спарений кулемет ДТ. На деяких машинах були встановлені кормові кулемети і зенітні кулемети.
На командирські машини встановлювалися радіостанції 71-ТК з поручневыми антенами.
Екіпаж танка БТ-7 – три людини: командир і навідник, заряджаючий і механік-водій.
ТАНК БТ-7. МОДЕЛЬ 1937 РОКУ
Советский лёгкий танк БТ-7 вооружение
У 1937 році серійні танки БТ-7 почали виробляти з конічною вежею, що дозволило (без зміни складу озброєння) збільшити боєзапас танка на 44 снаряда (для танків без радіостанції – 188 снарядів, для танка з радіостанцією – 145 снарядів).
На всі лінійні БТ-7 в кормовій ніші башти встановлювали кормові кулемети ДТ.
БТ-7 моделі 1937 року оснастили спецфарами прожекторного типу, які монтувалися на масці гармати, що передбачало можливість вести вогонь з гармати і спареного кулемета в нічний час. В подальшому такими фарами обладнали і танки, випущені до 1937 року.
КПП стала триступеневої, була вдосконалена трансмісія, посилені пружини балансирних підвісок провідних коліс колісного ходу.
З 1938 року машини випускали без гумових бандажів і почали замінювати крупнозвенчатую гусеницю на мелкозвенчатую.
Лобова броня «виросла» до 22 мм, а бойова маса машини досягла 13,9 тонни.
ТАНК БТ-7М. МОДЕЛЬ 1939 РОКУ
Серійний випуск БТ-7М (іноді зустрічається назва БТ-8) почався в грудні 1939 року.
Зовні БТ-7М практично не відрізнявся від попередника БТ-7. Основна відмінність – це заміна карбюраторного двигуна М-17Т на радянський дизель В-2.
За рахунок встановлення спеціальних розкосів була підвищена жорсткість корпусу, в днище танка був влаштований подмоторный люк, змінився в бік розмір ковпака повітряного фільтра-пиловловлювача.
Економічний дизельний двигун дозволив позбутися від паливних баків над гусеничними полицями.
Найголовніша відмінність – танки з дизельними двигунами були істотно безпечніше в бою, оскільки дизельне паливо гірше запалюється при ураженні танка.
Потрібно відзначити, що до цього часу дизельними двигунами вже оснащувалися японські серійні танки «Ха-Го» і танки «Тип 86». У 1935 році почали випускати танки дизелями і в Польщі – це танк 7ТР. Значних успіхів досягли французи, але в серію машини з дизельними двигунами так і не пішли.
У Німеччині танкові дизеля навіть не розроблялися, оскільки вважалося, що з початком бойових дій обов’язково виникнуть проблеми з виробництвом дизельного палива.
Легкі танки БТ-7М серійно вироблялися до вересня 1940 року, навіть паралельно з новим Т-34. В подальшому всі виробничі потужності заводу були передані під виробництво Т-34.
АРТИЛЕРІЙСЬКИЙ ТАНК БТ-7А
Советский лёгкий танк БТ-7 вооружение
З 1934 року випускався невеликими партіями артилерійський танк БТ-7А з 76-мм гарматою КТ-28 (кілька машин випустили з 76-мм гарматами Л-11 і Ф-32). Всього, з гармати 76 мм, було випущено 154 танка.
БОЙОВЕ ЗАСТОСУВАННЯ ТАНКІВ БТ-7
Советский лёгкий танк БТ-7 вооружение
Новими танками Бт-7 переважно озброювали танкові бригади танкових корпусів і окремі танкові бригади. Танки БТ-7 спочатку передбачалося застосовувати для розвитку проривів в глибину оборони противника.
Бойове хрещення БТ-7 отримали у боях біля озера Хасан у серпні 1938 року. Потім БТ-7 брали участь у боях на Халхін-Голі, де 493 танків були втрачені безповоротно 48.
В цілому танки отримували хороші відгуки, однак відзначалася складність управління машиною, яка вимагала відмінної підготовки механіка-водія. І – слабке противопульное бронювання на ряду з масовим відсутністю радіостанцій, що ускладнювало управління великими групами танки в бою.
Танк БТ-7 став символом бронетанкових військ РСЧА, оскільки поряд з виявленими недоліками володів просто чудовою маневреністю, швидкістю і «стрибучістю». Броня, стрімкий натиск і вогнева міць.
БТ-7 застосовувалися і в боях Великої Вітчизняної війни. Існує думка, що танк морально застарів до червня 1941 року, що і призвело до масових втрат. Однак, до масових втрат призвело застосування БТ-7 не за прямим призначенням. Не призначався БТ-7 для прориву підготовленої оборони або зустрічного танкового бою.
23 червня 1941 року екіпаж сержанта Найдина на танку Бт-7 за один день знищив 15 німецьких танків і 10 артилерійських знарядь. Танк діяв раптово із засідок. При цьому вів бій з переважаючим противником (один проти танкової роти).
Останній раз танки БТ-7 брали участь у боях у серпні 1945 року у складі 1-го Далекосхідного і Забайкальського фронтів. А останнім етапом служби БТ-7 став переможний парад в Харбіні.
ТТХ ТАНКА БТ-7, МОДЕЛЬ 1935 РОКУ
Советский лёгкий танк БТ-7 вооружение
БТ-7 модель 1937 року
Бойова маса, т – 13,7
Компонувальна схема – класична
Екіпаж, чол – 3
Розміри
Діна корпусу, мм – 5 660
Ширина корпусу, мм – 2 290
Висота, мм – 2 417
Кліренс, мм – 400
Бронювання
Тип броні – сталева катана гомогенна
Лоб корпусу (верх), мм/град. – 20/18
Лоб корпусу (середина), мм/град. – 15/60
Лоб корпусу (низ), мм/град. – 15-22/0-60
Борт корпусу, мм/град – 15+4/0
Корми корпусу (верх), мм/град. – 10/55
Корми корпусу (середина), мм/град. – 13/10
Корми корпусу (низ), мм/град. – 13/58
Днище, мм – 6
Дах корпусу, мм – 10
Лоб башти, мм/град. – 15/0
Маска гармати, мм – 20
Борт башти, мм/град. – 15/0
Корми вежі, мм/град. – 15/0
Дах вежі, мм/град. – 10/85-90
Озброєння
Калібр і марка гармати – 45-мм 20-До обр. 1934 р.
Тип гармати – нарізна
Довжина ствола – 46 калібрів
Боєкомплект гармати – 172 снаряда
Кути вертикального наведення, град. – від – 8 до + 25
Дальність стрільби – з прицілом ТОП: 6,4 км з гармати і 1,6 км зі спареного кулемета.
Кулемети – 3 шт. 7,62-мм ДТ
Рухливість
Тип двигуна – М-17Т, V-подібний, 12-ти циліндровий, карбюраторний, рідинного охолодження.
Потужність двигуна – 400 к. с.
Швидкість по шосе, км/год – 52 на гусеницях і 72 на колесах
Швидкість по пересіченій місцевості, км/год – 20
Запас ходу по шосе, км – 375 на гусеницях і 460 на колесах
Питома потужність, л. с./т – 28,8
Тип підвіски – підвіска Крісті
Подоланний підйом, град. – 42
Преодолеваемая стінка, м – 0,75
Подоланний рів, м – 2,5
Подоланний брід, м – 1,2
ГАЛЕРЕЯ ФОТО ТАНКА БТ-7
Советский лёгкий танк БТ-7 вооружение
Советский лёгкий танк БТ-7 вооружение
Советский лёгкий танк БТ-7 вооружение
Советский лёгкий танк БТ-7 вооружение
Советский лёгкий танк БТ-7 вооружение
Советский лёгкий танк БТ-7 вооружение
Советский лёгкий танк БТ-7 вооружение
Советский лёгкий танк БТ-7 вооружение