Цікавий репортаж. Весь авторський текст.
Єдиний в Росії «бронемастер» В’ячеслав Веревочкин з села Великий Оеш Новосибірської області вручну, з парою помічників, робить з старого заліза зразки військової техніки — по кресленнях, з точністю до міліметра витримуючи розміри деталей. Під вікнами будинку — вже цілий музей танків і бронемашин.
Перші тридцять років Веревочкин займався бойовою технікою з обов’язку служби в армії. За ці роки власноручно розібрав і зібрав все, що в армії рухається, і сучасна техніка йому нецікава. Півтора року тому Веревочкин вийшов на пенсію, але захоплення технікою залишилося.
Всі танки сільського умільця нічим зовні не відрізняються від справжніх, ось тільки зброю на них варто не бойовий.
Двір у В’ячеслава Верьовочкіна схожий на музей військової техніки: тут варто вітчизняна 75-міліметрова гармата, міномет, фашистський автомобіль «Кюгельваген». Все ідентичне заводськими зразками, до останньої заклепки.
Як розповідає В’ячеслав, на виготовлення одного танка йде від 6 місяців до року.
Самохідні копії бронетехніки минулого століття — вироби унікальні, колекціонери на Заході готові платити за такі моделі десятки тисяч доларів. Вітчизняними любителями раритетів і російськими музеями роботи Верьовочкіна поки не затребувані.
Трансмісія у більшості випадків запозичується від тракторної техніки, двигуни вантажних автомобілів. Найскладніше — траки для танкових гусениць. Їх доводиться замовляти індивідуально в ливарних цехах новосибірських заводів. Один трак коштує 100 рублів, а їх потрібно близько 70 штук тільки на одну сторону.
В цьому році конструктор уклав контракт з кіностудією «Мосфільм», буде будувати танки для фільму з робочою назвою «Сталінград».
Також його використовують танки для реконструкції військових дій. Наприклад, у травні минулого року одна така реконструкція проходила під Ступіно, поруч з Белопесоцким монастирем. Це — чеський танк «Прага» Pz-38.
Одного разу В’ячеслава мало не притягли до відповідальності за пропаганду нацистської символіки. Зараз якісь розпізнавальні знаки на іноземній техніці Веревочкин не малює щоб уникнути розбіжностей.
Точність копій звичайно викликає невеликі сумнів, зверніть увагу, що шарніри підвіски проміжних коліс лише муляжі. З іншого боку — виготовити максимально точну копію варто було б зовсім інших грошей.
Так виглядає танк зсередини.
А це заготовка для майбутньої техніки.
В якості матеріалу для виготовлення моделей використовується звичайний листовий метал і деталі зі списаних тракторів і комбайнів. З інструментів — кувалда, «болгарка» та зварювальний апарат.
Зараз, судячи з усього, у В’ячеслава справи пішли в гору і його хобі перетворилося на роботу. Замовлень багато, робота кипить. Ніхто не бажає прикупити собі на дачу танк?
Звідси
