Все в WWW!

131

Мене задолбали відсутність в мережі інформації про деякі речі.

Велика мережа книжкових. Кілька магазинів по всьому місту, площа кожного — як три-чотири трикімнатних квартири. Там завжди вічна товкучка, кілька кас, по магазину бігає з десяток консультантів. Сайту, зрозуміло, немає, телефону теж не знайти. Хочеш дізнатися, чи є в наявності та чи інша книжка? Піднімай дупу і йди.

Мережа маленьких магазинчиків, де друкують на футболках, гуртках і всякої іншої нісенітниці. Хлопців, ну ви ж молоді, просунуті, ну що вам варто хоч групу в соцмережі створити і парочку фоток викласти?

Нотаріус. Понтово мармурова табличка на вході, дорого, але затишно обставлений кабінет, посмішка і людське ставлення. До такого нотаріуса хочеться звернутися ще раз, але от лихо — це місто для мене новий, я забула адресу і примудрилася втратити візитку. Сайту немає. Схоже, я більше ніколи не побачу цю привітну жінку.

Елітна приватна школа. Свіжий ремонт, пластикові вікна, слава кращої школи району. Звичайно ж, Гугл про неї нічого не чув. Є група в соцмережі, але там одні школярі, які обговорюють нову вчительку географії, і їх фоточки з випускних.

Мережа ресторанів, ну невже ви не можете пустити частину виручки на невеликий сайтик з меню і фотографіями інтер’єру?

Не бійтеся інтернету, він не страшний. Кіс-кіс-кіс, йдіть сюди.