Я вам пишу – чого ж боле?

223

Тут була як-то історія про поета, якого задовбали «приватними замовленнями» близькі. Хочу розповісти вам про іншу крайність — любителів матчастини.

Я час від часу пишу вірші, так, для себе. І, буває, показую близьким людям. І тут починається… Так, я не відрізняю ямб від хорея, а дактиль від молосси. Але звідки у вас цей снобізм навпіл з занудством, коли ви дізнаєтеся, що я пишу вірші, а у віршових розмірах не розбираюся?

— Значить, ти поганий поет, і краще тобі цим взагалі не займатися, якщо не розбираєшся.

Спасибі, мамо, ось тільки не ти п’ять хвилин тому говорила, що у мене виходять гарні вірші?

Люди! Якщо ви знаєте відмінності між двусложными і трехсложными віршами, то чому самі не пишете? Або дорікнути для вас простіше, ніж щось написати самим?

Задовбали своїм знанням матчастини!