Як соловей літа

279

У наше століття електронної адреси немає хіба що у ледачого або вже дуже далекого від комп’ютерів людини. Тому у компаній, інтернет-магазинів та приватних підприємців він є в обов’язковому порядку, про що повідомляється на їх сайтах. Так от, надзвичайно задовбали ті, хто не відповідає на листи!

Скажете, що завжди можна зателефонувати? Можна. От тільки мені зробити це дуже важко — ось така дурна в мене фобія. Для мене кожен дзвінок по телефону — борошно. На мене вже й рідні ображаються, що я не дзвоню, а у мене мобільний служить електронною книжкою, відеоплеєром і отсылателем эсемесок. Зателефонувати я можу дуже рідко і тільки якщо дуже закортить. Я піднімаю трубку далеко не завжди, коли мені дзвонять.

Нерозумно. Безглуздо. Але я з цим живу, і мене дуже задолбали, коли я пишу листа, а його ігнорують. І адже часом я готова витратити чималу суму на те, що мене цікавить, і варто лише вам відповісти на питання, що цікавлять мене — і цілком можливо, що я віддам ці гроші вам. А поки я йду до конкурентів, які відповіли мені через годину і з якими я про все домовилася допомогою листів, що залишилася дуже задоволена, хоч і заплатила більше, ніж ви просили.