Закон є закон

25

Давненько тут не було скарг на касирів, які всякими витонченими способами намагаються не продати алкоголь дорослим покупцям. Ось жінка пише, мовляв, мені 32 роки, стаж роботи 15 років, а пива без паспорта не попити. Дивно, що їй незрозуміло, чому так. От я, хоч і молодший на 6 років, прекрасно розумію поведінку касира.

Якщо мережа супермаркетів велика, то напевно над головою касира висить камера. Дитину вона може не захопити, звуки вона не пише, а сама покупниця може бути вутленька, маленька, і в кадрі здасться, що їй і вісімнадцяти немає. Так, шанс, що хтось буде отсматрівать матеріал, малий, проте він існує.

Касирів до напівсмерті залякують штрафами і перевірками, які підуть у разі продажу алкоголю неповнолітнім. Камери можуть і не працювати, але над касою їх все одно повісять, щоб не дай бог! Параноя касира, по-моєму, цілком з’ясовна.

Якщо касир все ж попадеться на продаж алкоголю неповнолітньому — він конкретно влип. Ніяких пояснень ніхто слухати не стане. Він може скільки завгодно мимрити про карту банку, про дитину, та про що завгодно. На все буде резонне питання: «І що? Паспорт був? Яка була дата народження?»

Заради вас, таких досвідчених і дорослих, ніхто не захоче потрапити під статтю. Хочете без проблем купувати алкоголь — носіть з собою паспорт. Це зовсім не складно. Якщо боїтеся втратити — зробіть копію і завірте у нотаріуса. Ну або подумайте, чи варта ця пляшка пива по суботах таких витрат часу і сил.

Всього доброго!