Життя людей дорожче ста рублів

106

Я живу на п’ятому поверсі старого панельного будинку. Коли купила квартиру, ридала — гниле було все. Але вибирати не доводилося — на що вже вистачило грошей… І почалося життя, сполучена з постійним страхом. Викликала насамперед електрика та сантехніка.

— Хлопців, я готова переплатити, тільки, будь ласка, зробіть на совість. У мене повна відсутність чоловіка в будинку маленька дитина і чотири поверхи внизу.

У перший же рік залила окропом всі квартири до першого поверху, так як дешеві китайські з’єднувачі на трубах благополучно здохли. Нова проводка у ванну і кухню кинута поверх, ніхто нічого і не подумав штробіть, хоча я попереджала: в будинку собака і дитина, головне — наЕкшн ність і безпека. Ага, мабуть, кабель, висить в 25 см від підлоги, дуже безпечний. З’єднання нової батареї з металопластикової трубою лопнуло, як тільки дали опалення. Сусіди мене тихо ненавидять. Я боюся за домочадців, боюся йти надовго з квартири — як би знову що-небудь не урвався.

Нещодавно викликала штатних сантехніків з Жеку. Довго дивувалися, що я даю гроші на нову деталь. Сказали, що вони самі не купують. У ще більший шок чоловіків викликала фраза:

— Хлопці, давайте я дам в два рази більше, але ви самі купите і замініть якісно. Ви профі в своїй справі, а я куплю якусь погань.

Треба сказати, молодці: все зробили, поки тримає нормально. Але, їжак твою мідь, доки таке сучное ставлення буде до клієнтів?

Я навчилася розбиратися в ватах і вольтах, у максимальному навантаженні на мережу і оптимально допустимою. Я як Отче наш вивчила, що не можна включати відразу дві конфорки на кухні, і якщо працюють пралка і чайник, з плитою краще взагалі почекати, бо все на одній гілці. Мені не шкода грошей, я з задоволенням буду виконувати всі рекомендації. Прошу лише одне: зробіть ж ви якісно, на совість! Життя людей дорожче ста рублів.